КІМНАТА
(18+)
розмитий вечір якась рожева кімната ти заповнила простір своїм запахом, наче розбила флакон духів у темряві кричала на мене, як на холопа, забувши про все інше, крім наших тіл твої нігті царапалися по моїй спині мої губи загубилися на твоїй шкірі твої стегна тиснули на мене, як прес ти трясла світ, як грабіжник трясе касу бля, це було краще звичайного сексу ми здирали з себе одяг як шкури з тварин, забувши про всі правила, які колись були вдавлював тебе до стіни, тиж кусала мої губи, грали в гру, де нема переможців, лише два божевільних, що втратили розум у рожевій кімнаті крики, удари, шепоти покрили стіни як фарба, залишивши сліди що не змиються градусом зранку, твій запах залишився в кімнаті як привид минулої ночі і я, клятий ідіот, радів наче божевільний.
2024-06-11 22:24:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3270
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2437