Закінчивсь для нас час
Не дивуйся мені,що приходжу до тебе щоночі Бо в житті , від страхУ, і кроку я не зроблю. Мені важко,важко дивитись у твої закохані очі, Мені важко свої показати,в них немає слова «люблю». І в образу, що клітка, я не хочу тебе вкидати Бо загубишся в ній і втратиш час цінний свій , Якби знала душа твОя, як же я хочу кричати Тихим жалем,що тримає в полоні про тебе сни . І у цю тиху ніч , прелечу я до твого віконця Світлом місяця , помилуюсь красою твоєю ще раз Бо є завтрашній день і в промінні його сонця Я скажу болючі слова,я скажу «закінчивсь для нас час».
2021-04-08 22:30:31
3
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4329
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3289