Роки світові

Євген Ткач

Прожени печаль із душі Подивившись на нічні зорі, Ніби світять у купі вони Та насправді,вони одинокі. Бо не зна ті небесні тіла Куму світять,у нічну пору, Як і твоя душа теж не зна, Які двері відкрила і комУ. Але ти не одна на Землі І між нами дороги відкриті, А між ними,роки світові, На орбітах стоять непохитних. Подивися уважно іще, Мерехтять вони,наче вогні І ніхто з них не знає ще Коли впадуть вони у пітьмі. Тож,радій кожній ночі ти, Не забувай,оте,просте З нас ніхто не знає коли, Як і де ми упадем.

2021-03-15 19:22:19

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Євген Ткач

дякую

Відповісти

2021-03-15 19:53:37

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

79

19

3520

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3254