Роки світові
Прожени печаль із душі Подивившись на нічні зорі, Ніби світять у купі вони Та насправді,вони одинокі. Бо не зна ті небесні тіла Куму світять,у нічну пору, Як і твоя душа теж не зна, Які двері відкрила і комУ. Але ти не одна на Землі І між нами дороги відкриті, А між ними,роки світові, На орбітах стоять непохитних. Подивися уважно іще, Мерехтять вони,наче вогні І ніхто з них не знає ще Коли впадуть вони у пітьмі. Тож,радій кожній ночі ти, Не забувай,оте,просте З нас ніхто не знає коли, Як і де ми упадем.
15.03.2021
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Євген Ткач
дякую
Відповісти
15.03.2021, 19:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2737
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4017