Запах книжок

Дарина Дорогань

Люблю запах старих книжок, Коли так мало можна сказати. Легше просто закритись в кімнаті І водити пальцем по карті. Чому так важко вранці Вдихати вологе повітря в легені? А як же заспокоює аромат чаю, Коли дивишся у даль недалеку. *** Я йду містом і сподіваюсь Побачити когось знайомого в лице, Зупинитись і отак привітатись Під таким холодним осіннім дощем. Я справді чекаю на диво І виглядаю інколи надзвичайно щиро, Інколи, правда, вибиваюсь з колії, Через що замикаюсь і нікуди не хочу виходити. *** Мені справді тяжко ігнорити, Коли людина так часто пише, Тому краще в мережу не заходити, — Кажу я собі щогодинно. Та після кожного такого словечка, Забуваю про його існування. І на перше сповіщення з "тележки", Відключаю телефон від розетки. *** Уривки спогадів і сподівань Я для тебе відкрила сьогодні. Тепер гасне світло і кімната пуста, Де ж ділась та, яку ти шукав?

2021-11-29 21:32:10

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Стефанія Судомора

душевно 😍

Відповісти

2021-11-29 21:45:15

1

Дарина Дорогань

@Стефанія Судомора по-іншому не можу 🥺

Відповісти

2021-11-29 21:54:22

Подобається

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

2202

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5732