Ще не війна
Яке гарне світло На цих жовтих стінах І яке ласкаве сонце, Що проникає крізь скло. Захід сонця стає холодним І кольори стають не такі. Через вікно не побачу світ, Він буде не таким. Сьогодні йде запекла війна Всю пиху і підступність показує ворог. Ми молимось за сім'ї й небеса, Кожного дня, готуючись до бою. Огортає паніка серце І страх за ближніх своїх. Спостерігаючи за синім небом, Наповнюю його нічим. Вірю в прийдешні сили І справді сонце ще сходить. Серце пронизує мелодія Ніжна і сповнена миром.
2022-02-22 13:03:41
7
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1935
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1875