Ще не війна
Дарина Дорогань
Яке гарне світло На цих жовтих стінах І яке ласкаве сонце, Що проникає крізь скло. Захід сонця стає холодним І кольори стають не такі. Через вікно не побачу світ, Він буде не таким. Сьогодні йде запекла війна Всю пиху і підступність показує ворог. Ми молимось за сім'ї й небеса, Кожного дня, готуючись до бою. Огортає паніка серце І страх за ближніх своїх. Спостерігаючи за синім небом, Наповнюю його нічим. Вірю в прийдешні сили І справді сонце ще сходить. Серце пронизує мелодія Ніжна і сповнена миром.
2022-02-22 13:03:41
7
0
Інші вірші поета
Найкраще - це бути собою Як же було добре Ми були знайомі лише день Глибоке пізнання
Інші поети
Трояндочка
@Rose_Senorita
Lincevskaia_16_17
@Lincevskaia_16_17
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12989
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5459