Сам
Дарина Дорогань
Як же добре інколи запутатись в емоціях, Забути який день і хто ти є, Відійти десь кудись, де нікого немає І ось вона: тиша... і спокій. Ти вдихаєш жадібно вологе повітря І розумієш, що нарешті сам. Вже не лунають чиїсь голоси, Ти лиш чуєш тихий шелест трав. Закриваєш очі, ніби на мить, Але засинаєш від суму за містом. Як же добре інколи побути одному, Не чути ні вітру, ні свисту - нічого. Нарешті потратити в тенета думок І з новими силами повертатись назад.
2021-08-14 19:45:37
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Дарина Дорогань
неймовірно коли поезія може викликати такі асоціації. Гарної тобі прогулянки))
Відповісти
2021-08-30 13:44:16
Подобається
Лео Лея
Так знайомо... 👍
Відповісти
2021-09-03 14:36:28
1
Дарина Дорогань
@Лео Лея у кожного буває такий стан)
Відповісти
2021-09-03 14:37:46
1
Інші вірші поета
Глибоке пізнання Як же було добре Сонне місто Божевілля
Інші поети
Dragana Boskovic
@justletmesleep
M@ïN ThïNg
@mainmoha
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10097
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1875