Поряд
Поплач зі мною, будь ласка, Спустись трохи нижче до мене, Як я потребую зараз твою ласку І клаптик ясного неба. Я прошу, не йди, ще не час, Лишись, побуть ще трохи зі мною. Я знаю, для тебе це зовсім не важко І я не хочу відчувати іншого поряд. Відкрий для мене слово своє, Я знаю любов твоя вища за все. І ти так прагнеш втішити мене, Що серце завмирає, на колінах тепер. Я плачу з тобою, ти таки поряд, Відчуваю присутність твою. Я знаю, не лишиш щоб не було, Ти збережеш квітку малу. Вберігаєш від самої себе, Що так хоче поквитатись з тобою. Та ти всемогутній отець, мій борець, Мене окриляє, що ти завжди поруч.
2022-01-31 06:51:50
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ярина Михно
Сильно🥺
Відповісти
2022-01-31 07:10:34
1
Дарина Дорогань
@Ярина Михно не без цього 😌
Відповісти
2022-01-31 07:11:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1450
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1751