Поряд
Дарина Дорогань
Поплач зі мною, будь ласка, Спустись трохи нижче до мене, Як я потребую зараз твою ласку І клаптик ясного неба. Я прошу, не йди, ще не час, Лишись, побуть ще трохи зі мною. Я знаю, для тебе це зовсім не важко І я не хочу відчувати іншого поряд. Відкрий для мене слово своє, Я знаю любов твоя вища за все. І ти так прагнеш втішити мене, Що серце завмирає, на колінах тепер. Я плачу з тобою, ти таки поряд, Відчуваю присутність твою. Я знаю, не лишиш щоб не було, Ти збережеш квітку малу. Вберігаєш від самої себе, Що так хоче поквитатись з тобою. Та ти всемогутній отець, мій борець, Мене окриляє, що ти завжди поруч.
2022-01-31 06:51:50
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ярина Михно
Сильно🥺
Відповісти
2022-01-31 07:10:34
1
Дарина Дорогань
@Ярина Михно не без цього 😌
Відповісти
2022-01-31 07:11:17
Подобається
Інші вірші поета
Помічаєш? Сонне місто Звертання до "Я" Люди щоразу стрічають людей
Інші поети
Lucian J. Sources
@lucianj_sources
Mimi Meow
@Mimi_meow
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2147
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4469