Помічаєш?
Ви помічаєте, яке гарне небо вранці? Таке морозне і сизе — холодне Помічаєте, які прекрасні заходи сонця? Кожен особливий і геть не схожий на інший. Чи виходили ви на світанку, Ще коли ледь іскріє сонце, На своє улюблене місце в парку, Щоб побачити як ховаються зорі? Ввечері буваю закоханою, Саме у те, що бачу і що відчуваю.. Я не про людей і романтичні драми, Я про сонце, вечір і місяць. Про прекрасні, теплі світанки, Про те, що так до душі. І як же класно спішити кудись вранці, Щоб знайти насолоду на мить.
2021-11-08 09:23:15
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Стефанія Судомора
топ😍
Відповісти
2021-11-12 20:17:55
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2194
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4469