Люблю
Дарина Дорогань
Я люблю вечірні прогулянки містом. Люблю, коли людей майже немає. Люблю це до болю, крику і свисту. Це так моторошно і так відважно. Я люблю ходити сама і в компанії. Люблю придумувати і щось малювати, Дивись, спостерігити. Люди різні навколо нас. По-різному рухаються, по-різному ходять. Вони, як і ми, захоплюють час. Вони, як і ми, не хочуть вертати. Вони, як і ми, забудуть про нас.
2021-07-15 18:51:10
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Valentine_viy
Щось в цих словах є таке
Відповісти
2021-07-15 18:52:52
1
Інші вірші поета
Від серця аж до людей Ще не війна До тебе... Ми були знайомі лише день
Інші поети
Cillaniee
@Callme_Cillaniee
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5864
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5036