Життя повне
Життя повне див! Починаючи з того, хто тебе народив. Хто зростив, хто любив. Всьому навчив, провчив, впустив, Завів і пустив вздовж світів. Хто тебе через край кохав, Щоденно дбав, себе віддавав. Віддав без усліяких підстав, Підтримував вогник, Що в твоїй тліючій душі догорав. Хто останнім ділився, Бо ж ти друг. І сам не просився, А спокійно підмигнув. Бо чув підтримку, серцем чув. Повне тим хто бажав тобі смерті, Твою усмішку зі спогадів стерти. Ця людина приділила всю себе тобі, Ненависть починається з любові. В убивць не руки — серце в крові. Життя повне див! Починаючи тим, хто тебе створив, Себе уклав в тобі й зарив. Тим хто вогонь в душі палив. Закінчуючи тим, хто тебе вбив...
2025-04-22 19:11:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6144
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5157