Життя повне
Життя повне див! Починаючи з того, хто тебе народив. Хто зростив, хто любив. Всьому навчив, провчив, впустив, Завів і пустив вздовж світів. Хто тебе через край кохав, Щоденно дбав, себе віддавав. Віддав без усліяких підстав, Підтримував вогник, Що в твоїй тліючій душі догорав. Хто останнім ділився, Бо ж ти друг. І сам не просився, А спокійно підмигнув. Бо чув підтримку, серцем чув. Повне тим хто бажав тобі смерті, Твою усмішку зі спогадів стерти. Ця людина приділила всю себе тобі, Ненависть починається з любові. В убивць не руки — серце в крові. Життя повне див! Починаючи тим, хто тебе створив, Себе уклав в тобі й зарив. Тим хто вогонь в душі палив. Закінчуючи тим, хто тебе вбив...
2025-04-22 19:11:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13143
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4345