Шлях

Віталій Босий

Коли спалахнуть ліхтарі, затихне гул міст Ти сховаєш пляшку в паперовий пакет Ненароком ставши вигнанцем проспектів Недостойний жодних картин і сонетів Вийдеш в ніч, сіроокий нонкомформіст Шлях буде довгим, сивітимуть кручі І приспані серпнем хвилі замруть В твоїх мріях зелених ходою цвітуть Підліткові зітхання. Їх уроки колючі Бур'яном коло серця твого поростуть Серед тих бур'янів назбирай собі квітів Хай шанують вони твої заблукалі стежини Хай плекають слова, що зриваються з уст і донині У першім зізнанні й вмираючій миті Колисатимуть обрій роз'ятрених снів Твої риси чудні вкрили тіні осель А пооддаль забуті міські бунтарі Кожним спалахом світла відштовхують ніч Так безглуздо кричать нічні ліхтарі Що повстали із зоряним небом в дуель

2023-10-14 13:26:48

Інші вірші поета

без цукру вчися літати планетарій згаслих сонячних систем сон

Інші поети

Анастасия Гавриленко

@gavrnasty

Neha

@neha_09

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10905

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1594