Шлях

Віталій Босий

Коли спалахнуть ліхтарі, затихне гул міст Ти сховаєш пляшку в паперовий пакет Ненароком ставши вигнанцем проспектів Недостойний жодних картин і сонетів Вийдеш в ніч, сіроокий нонкомформіст Шлях буде довгим, сивітимуть кручі І приспані серпнем хвилі замруть В твоїх мріях зелених ходою цвітуть Підліткові зітхання. Їх уроки колючі Бур'яном коло серця твого поростуть Серед тих бур'янів назбирай собі квітів Хай шанують вони твої заблукалі стежини Хай плекають слова, що зриваються з уст і донині У першім зізнанні й вмираючій миті Колисатимуть обрій роз'ятрених снів Твої риси чудні вкрили тіні осель А пооддаль забуті міські бунтарі Кожним спалахом світла відштовхують ніч Так безглуздо кричать нічні ліхтарі Що повстали із зоряним небом в дуель

2023-10-14 13:26:48

Інші вірші поета

Кат типографія.друк.вигнанець Безіменний №10 Кавалерист(и)

Інші поети

Саша Оліферук

@oliferukmusic

alphafemale_

@alphafemale

Wolffox_shit Yuri_UwU_10

@Pup_the_Demon

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16636

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2395