Комети у степу
Дай подивитись ще раз на ці зорі, Як бачив їх я років п'ять назад. Вбачав я сни, там де поля просторі, Замріявшись блукав розлогами левад. Ходив малеча хащами уранці Й додому повертавсь лиш уночі, Зірками милувався у альтанці. Сьогодні там лише старі корчі. Туман заполонив пів світу, А з ним й мене у кожуху сховав. Я хочу зараз мчати до орбіти Й щоб вітер знову стиха завівав, Щоб мій наставник як раніш Із кобзою по-рідному співав. То може й ми як ті комети й метеори У темряву поволі ідемо, Мандруєм нескінченним коридором, Надіючись що скоро примкнемо До свого милого порогу.
2021-05-21 18:35:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2672
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2340