Німий диван
Юлія Богута
«Все моє життя - це суцільні дупи. Різниця тільки в розмірах та вазі» (Диван із книги "Відьмина служба підтримки") Я відчуваю себе диваном — така ж не жива й громіздка, Стою на одному місці, неначе ті меблі — німа. І бачу суцільні дупи — різниця лиш в їх вазі, У штанях, спідницях, об'ємах. Можливо, й в чиїсь руці, Яка ненароком торкнеться, погладить ледь-ледь чорний бік. Надіюсь, колись це минеться, настане той Новий рік, І я, загадавши бажання, засну знов живою, без ран.  Та поки що, люди — сідниці, а я — лиш німий диван. Посилання на книгу: https://www.surgebook.com/chornylna/book/vidmina-sluzhba-pidtrimki
2022-10-08 20:52:42
17
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Nadine Tikhonovitch
Хто громіздка? Ти громіздка?!!! Не сміши моїх овець) Інколи також здається, що я не бачу нічого, окрім сідниць. Не знаю, чи диван я, але поки що враження, ніби не сідниці на мені, а я у сідниці))) А хочеться на діван... Показати йому своє пузіко і вкрити дупцю ковдрою... Ех... #чв
Відповісти
2022-12-16 18:25:23
Подобається
Nadine Tikhonovitch
Оу, я вже коментувала цей вірш)))
Відповісти
2022-12-16 18:26:01
Подобається
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
Цікава думка про диван. Я от наприклад, якби був диваном, був би з тих, хто не усіх влаштовує, але тих, кого влаштовує, чекає від мене кайф))) Вірш - 👍 #читаємо_вірші
Відповісти
2022-12-16 20:33:27
Подобається
Інші вірші поета
Чорнило на пальцях (Song) Байдужість Вічність Безжалісне сонце
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Mari Bloodycake
@mari_bloodycake
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9558
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1873