Невиліковна
Юлія Богута
...знову синіють пальці, знову стікають сили. Мене привели в світ насильно, бо я цього не просила, Але чомусь я маю жити із цим всім набором генів, Який мені просто вручили. А десь ще лунають сирени... Лунають над цілим містом, допоки мій час минає. Ковтаю гарячий чай, таблетки, настої ковтаю, Щоб трохи додати годин у свій циферблат на серці. Протриматись до зими. Прожити б ще декілька терцій. Побачити б сенс поміж літер, списати б чорнила у венах, Щоб потім не марити болем, засівшим у кволих катренах. Не бачити синю шкіру — промерзлу, німу та безкровну. Нажаль, так буває у світі. Є люди невиліковні.
2022-10-11 06:41:57
20
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юлія Богута
Дякую. Наболіло.
Відповісти
2022-10-11 06:49:31
Подобається
Vivian Rose
Пробирає до мурах. Поки читала, спіймала себе на думці, що сама неодноразово замислювалася над подібним, особливо останнім часом. Але, не дивлячись на трагічність цих рядків, мені дійсно сподобалось ❤️
Відповісти
2022-10-30 08:04:51
Подобається
Інші вірші поета
Хай буде так Можливо я тільки крик Мій бог має дивне ім'я Наодинці з мовчанням | Пташко, чому ти сьогодні мовчиш?
Інші поети
Miyako-san
@Sakura_san_
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2249
Emotions/эмоции
shadowlinxxx morgan
ENGLISH;I am happy, when the sun shines bright and your smile is genuine.I am sad,when the rain pours down and your eyes flood with tears.I am angry,when you lie and are selfish.I am jelous,when you spend your time with everyone but me.I am excited,when I know I have a day ahead with only you.I am worried,when your promises are slipping away from my reach.I am heartbroken,when you prove to me I will forever be alone.I am scared,when my nightmares turn into a reality.I am lonely,when you walk away for good.I am so damaged,when you break my heart over and over again.. I am tired,when I feel all these emotions at once.I feel so alone,that I'm starting to like it that way.I feel too many emotions,and that's what makes me human.I feel things,and that is something I'm not capable of stopping.I am not going to hide away my emotions,because without them I mean nothing,with out them I am nothing. Lillian *Sorry about errors* RUSSIAN; Фамили счастлив, когда ярко светит солнце и "твоя улыбка искренняя". Мне грустно, когда льет дождь, а твои глаза наполняются слезами. Я злюсь, когда ты лжешь и эгоистичен. Я болею, когда ты проводишь время со всеми, кроме меня. Я взволнован, когда я знаю, что у меня впереди только один день. Я волнуюсь, когда твои обещания ускользают от моей досягаемости. Я с разбитым сердцем, когда ты Докажи мне, что я навсегда останусь один. Мне страшно, когда мои кошмары превращаются в реальность. Я одинок, когда ты уходишь навсегда. Я так поврежден, когда ты разбиваешь мне сердце снова и снова .. Я устал , когда я чувствую все эти эмоции одновременно. Я чувствую себя настолько одиноким, что мне это начинает нравиться. Я чувствую многие эмоции, и это то, что делает меня человеком. Я чувствую вещи, и это то, что я Я не собираюсь прятать свои эмоции, потому что без них я ничего не значу. Лилиан и моя дорогая подруга Фиалка Я скучаю по ультрафиолету LILLIAN xx
47
20
5187