Це все не дарма (Song)
Куплет №1: Якби не було б восени твоїх заплаканих очей, Я б не здійнялася б з колін, я б не підняла з них тебе. Якби не було б восени цієї рани між грудей, Ми не зустрілися б тоді і не прощалися б тепер. Приспів: Що б не було, як не було — ти маєш себе зберегти. Бо що б не було, і як не було — ми зможемо все це пройти. Де б не було, з ким не було — життя не дарма нас звело. Де б не було, з ким не було... Куплет №2: Якби не було восени чужих дурниць і помилок, Я не зазнала б весь цей біль, я б не відчула це тепло. Якби не було восени палких цілунків на устах, Ми не дізналися б тоді, як розбиваються серця. (Приспів) Знай, що це все не дарма. Ні світло, ні навіть пітьма. То ж випий цей келих до дна. Куплет №3: Якби не було восени твоїх долонь чи навіть губ, Я б потонула серед слів, не врятувавши інших рук. Якби не було в світі нас, людей, що вірять у життя, Я б не дізналася ніколи, як нас рятують почуття. Музика: The 126ers — A call is upon us
2021-10-14 23:44:10
37
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Едіт Морган
@Юлія Богута дуже гарно! Ви ще й другий голос додали в приспів! Звучало просто прекрасно! 😻
Відповісти
2022-02-05 08:40:41
Подобається
Юлія Богута
Відповісти
2022-02-05 08:52:19
Подобається
Лео Лея
Пісня чіпляє навіть не тому, що в голові звучить з музикою. Мелодія, звісно, важлива річ. Але слова... Слова зачіпають якісь нитки душі і бринять у твоїй голові ще довго після прочитання. Важко прощатись із близькими, рідними, коханими. А ще важче чекати на їх повернення. Без надії на зустріч це було б нестерпно. Дякую, що пишеш таку поезію👍 #ЧВ
Відповісти
2022-12-10 09:31:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1574
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10864