Декілька літер на чорному
Мені б пережити цей день, а більше — мені не потрібно. Подібно до чорного тла, я виділю літери сріблом, Вкарбую його на папері, щоб в темряві марилось світлом. Можливо, усе це дарма, але мої пальці здібні, — Вони можуть надто багато, у них непомірна сила, Що здатна створити світи, і знищити те, що створила — Так легко, подібно до бога, вона на цей світ народила Під тисячу різних віршів. Під тисячу ран оживила, Щоб ті залишились на мить, не прагнучи жити ще більше. Можливо, я теж лиш чийсь вірш. Можливо, і того гірше — Лиш декілька літер на чорному, сповиті чорнилом на пальцях, Змертвілі і просто забуті. Не маючі жодного шансу Дожити хоча б до рання. Попасти на стомлені губи. Застрягти у спраглому горлі і вдаритись звуком об зуби.  Не знаючі жалю та сліз. Не бачивші сліз, сподівання.  Мені б пережити цей день, не ставши чужим мовчанням.
2022-12-13 11:54:11
12
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Лео Лея
Я втонула уже... Літери сріблом. Я просто читала, усе уявляла і розчинялася в цьому вірші👏 в "обране"
Відповісти
2022-12-13 19:18:03
Подобається
Юлія Богута
@Лео Лея у мене чорний блокнот є, з чорними листами. І ручка з сріблястим чорнилом) це не вигадка
Відповісти
2022-12-13 19:25:02
1
Лео Лея
@Юлія Богута Я знаю, ти в блозі писала про це. Але уява малює це все не так приземлено)
Відповісти
2022-12-13 19:26:06
Подобається
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16426
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2903