Наодинці з мовчанням | Пташко, чому ти сьогодні мовчиш?

Юлія Богута

Знімілі уста вже ніколи не скажуть тобі, як колись ще хотіли кричати про небо. Як ще мріяли тихо промовити щось, і забути про ту божевільну потребу Розгинати й згинати в суглобах слова, щоб тебе розуміли чи просто почули. Бо колись, хтось створив їх такими. Дарма. Краще б небо про них взагалі забуло. Краще б ті і не знали, що є інший світ, у якому ці літери мають звучання. Їм було б не так боляче жити тоді, наодинці з правдивим та вірним мовчанням. *Вірш із книги "Пташко, чому ти сьогодні мовчиш?": https://www.surgebook.com/chornylna/book/ptashko-chomu-ti-sogodni-movchish

2022-12-08 22:21:46

Інші вірші поета

Ти лише зброя Літак Божевільна По місту зникає світло | Audio

Інші поети

Your Witch

@Your_Witch

Jimka_05

@Jimka_05

Masha Debil

@Debilmasha

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6354

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3662