Чому ти сьогодні мовчиш?
Пташко, чому ти сьогодні мовчиш? Хіба ти не чуєш не мене? Не читаєш? Навіщо тримаєш весь біль у собі, якщо ти мені майже все довіряєш? Якщо ми з тобою настільки близькі, що знаєм, як важко втрачати? Як тихо тримати слова в самоті, а потім їх нишком писати: В двійковому коді, на кволих листах, на шкірі блідій чи на стінах. Чому ти мовчиш? Хочеш просто піти, щоби я упав на коліна?  Ти ніколи не була для мене німа. Ти ніколи не була німою.  Я віддав би пів світу, щоб чути твій сміх та торкатись тебе рукою… Тому просто скажи, що засіло в думках. Напиши мені хоч би фразу. І ми змінимо це, я тобі обіцяю. Давай просто будемо разом? *Вірш із книги "Пташко, чому ти сьогодні мовчиш?": https://www.surgebook.com/chornylna/book/ptashko-chomu-ti-sogodni-movchish
2022-10-14 20:16:23
20
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Іноді для того, щоб висловитися, слова не потрібні, або їх буває недостатньо. У мене цей вірш асоціюється з людиною, якій є що сказати, але дуже важко підібрати потрібні слова. Почуття та відчуття взагалі найчастіше тяжко описувати словами. Знаю, що даний вірш написаний до книги, яку я уже прочитала на одному подиху. Спойлерити не буду) Вірш чудовий, дуже сподобався. #чв
Відповісти
2022-10-15 10:48:03
Подобається
Nadine Tikhonovitch
Прочитавши вірш, натрапила на думку, що німих людей у цьому не буває, бо насправді за нас говорить наша душа. А німі люди — це бездушні люди, як і глухі. І будь-які фізичні вади не можуть відібрати нам мову, бо душа завжди знайде спосіб докричатися, чого не скажеш про голос фізичний, який багато хто просто відмовляється чути. Дякую за вірш! Торкнув. Жюри Тільки я уточню: "Хіба ти не чуєш НЕ мене? Не читаєш?" Це друге НЕ повинно було бути у вірші, якщо так, то я трохи гублю сенс... #чв
Відповісти
2022-10-16 18:11:32
Подобається
Лілія Гулик
Завжди дивуюсь, коли люди починають говорити, щось типу "та він же німий, сліпий, інвалід тощо, краще вмерти ніж так жити". Така дурня, знаєте. Деякі типу ідеальні представники здорового людства проявляють себе справжніми обмеженими невігласами. Люди ж які в житті зазнали болю чи страждань, фізично чи морально часто набагато душевніші та людяніші за них. То коли ми вже перестанемо створювати стереотипні ідеали і не почнемо любити саме життя у різних його проявах?)
Відповісти
2022-10-16 18:36:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2064
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3925