Чому ти сьогодні мовчиш?

Юлія Богута

Пташко, чому ти сьогодні мовчиш? Хіба ти не чуєш не мене? Не читаєш? Навіщо тримаєш весь біль у собі, якщо ти мені майже все довіряєш? Якщо ми з тобою настільки близькі, що знаєм, як важко втрачати? Як тихо тримати слова в самоті, а потім їх нишком писати: В двійковому коді, на кволих листах, на шкірі блідій чи на стінах. Чому ти мовчиш? Хочеш просто піти, щоби я упав на коліна? Ти ніколи не була для мене німа. Ти ніколи не була німою. Я віддав би пів світу, щоб чути твій сміх та торкатись тебе рукою… Тому просто скажи, що засіло в думках. Напиши мені хоч би фразу. І ми змінимо це, я тобі обіцяю. Давай просто будемо разом? *Вірш із книги "Пташко, чому ти сьогодні мовчиш?": https://www.surgebook.com/chornylna/book/ptashko-chomu-ti-sogodni-movchish

2022-10-14 20:16:23

20

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Лео Лея

Іноді для того, щоб висловитися, слова не потрібні, або їх буває недостатньо. У мене цей вірш асоціюється з людиною, якій є що сказати, але дуже важко підібрати потрібні слова. Почуття та відчуття взагалі найчастіше тяжко описувати словами. Знаю, що даний вірш написаний до книги, яку я уже прочитала на одному подиху. Спойлерити не буду) Вірш чудовий, дуже сподобався. #чв

Відповісти

2022-10-15 10:48:03

Подобається

Nadine Tikhonovitch

Прочитавши вірш, натрапила на думку, що німих людей у цьому не буває, бо насправді за нас говорить наша душа. А німі люди — це бездушні люди, як і глухі. І будь-які фізичні вади не можуть відібрати нам мову, бо душа завжди знайде спосіб докричатися, чого не скажеш про голос фізичний, який багато хто просто відмовляється чути. Дякую за вірш! Торкнув. Жюри Тільки я уточню: "Хіба ти не чуєш НЕ мене? Не читаєш?" Це друге НЕ повинно було бути у вірші, якщо так, то я трохи гублю сенс... #чв

Відповісти

2022-10-16 18:11:32

Подобається

Лілія Гулик

Завжди дивуюсь, коли люди починають говорити, щось типу "та він же німий, сліпий, інвалід тощо, краще вмерти ніж так жити". Така дурня, знаєте. Деякі типу ідеальні представники здорового людства проявляють себе справжніми обмеженими невігласами. Люди ж які в житті зазнали болю чи страждань, фізично чи морально часто набагато душевніші та людяніші за них. То коли ми вже перестанемо створювати стереотипні ідеали і не почнемо любити саме життя у різних його проявах?)

Відповісти

2022-10-16 18:36:34

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2679

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

3709