Ні криків, ні стогону
(18+)
...Лу. Лу. Лу. Я сьогодні дивилась в екран телефону, Як в новинах крутили жахи наяву. Я не чула ні криків, ні тихого стогону, Тільки бачила скоч та чиюсь голову. Я ковтала думки і не вірила знятому, Хоча й знала, що наше життя не монтаж. А кувалда неслася над черепом клятвою, Поки хтось цим розводив ажіотаж. Я не чула ні криків, ні тихого стогону, Але щось обірвалося поміж грудей. Ти права була, Лу. Нас створив клятий Оруел, Убиваючи нас і майбутнє дітей. Правда стала брудною, розбита кувалдою. На десятки кривавих шматочків кісток. Тільки ми ще стараємось бути правдою, І нести в своїх душах мирне та рок. Я не чула ні криків, ні тихого стогону, Я ненавиджу страти. Я тишу люблю. Та чомусь все частіше зриваюсь на сторону, Тих пісень, де я гучно про біль кричу. Лу. Лу. Лу.
2022-11-14 20:20:09
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Теж бачила цю новину, вірш чудово передає думки і відчуття ✨👏
Відповісти
2022-11-14 20:55:02
Подобається
Юлія Богута
Відповісти
2022-11-15 07:26:26
1
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5109
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4640