Як сонце в листопаді

➒ ➊ ➊

Як сонце нас обманює промінням в листопаді – не гріє та засліплює в сезонному розладді. Так ми крізь заперечення й думки про ненавмисність, без самозвинувачення ошукуємо дійсність. В свідомості набрешемо про власну бездоганність, про те, що ми не плачемо, про силу і порядність, про спокій найсильніший, про власний мирний тон, про те, що секс інтимніший за спільний тихий сон. Обдуримося волею, залежностей відсутністю, вже визнаною долею, безсмертності підступністю, щоб не дивитись ширше, бо ліньки нам, насправді. Ми можемо ще більше, як сонце в листопаді -- 8-9.ХІ.2021 р., м. Дніпро

2021-11-09 09:19:05

2

0

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

42

40

2758

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1771