Як сонце в листопаді
Як сонце нас обманює промінням в листопаді – не гріє та засліплює в сезонному розладді. Так ми крізь заперечення й думки про ненавмисність, без самозвинувачення ошукуємо дійсність. В свідомості набрешемо про власну бездоганність, про те, що ми не плачемо, про силу і порядність, про спокій найсильніший, про власний мирний тон, про те, що секс інтимніший за спільний тихий сон. Обдуримося волею, залежностей відсутністю, вже визнаною долею, безсмертності підступністю, щоб не дивитись ширше, бо ліньки нам, насправді. Ми можемо ще більше, як сонце в листопаді -- 8-9.ХІ.2021 р., м. Дніпро
2021-11-09 09:19:05
2
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3381
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2038