Незамінних немає
(Читаємо шепотом) Ме́ні замало. Душа спорожнілою раптом постала. Хоч серце моє від жаги сильно б’ється, та суть загасає, мені не живеться. (Читаємо в голос) Де моє спасіння? То праця, як крос? Нескінченне терпіння? Лиш рух до кінця? Без душі́ і до краю? Від болю у серці біжу. І згасаю. (Давайте кричати) Незамінних немає! Тож бігти! Згасати! Нехай помирає! Нема незамінних у світі істот! Як душ спорожнілих і в серці пустот 29.XI.2020, Дніпро, в стіл
2020-12-01 15:12:53
1
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2113
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3244