І знову я бігаю від долі
Бігаю від долі, наче мені 15 років Я в шоці від її ніжних долоньок, Я бачу майбутнє в снах - спільних синів та доньок, Мені гаряче від її дотиків, очі наче захоплені вогники Я роблю крок до неї, а вона й не проти Порушення особистого простору, зневага кордонів, а що як мені кортить? Її погляд - моє найулюбленіше захоплення Вона на повному серйозі думає що я крутий, бо немаю роботи. Про таких негідників як я повинні розповідати у середній школі На кухні запах шмалі, зовсім не пахне їжею, у ванні пахне хімією, а я просто напишу їй чергову історію про почуття які не відчував зі вчора, я знову лягаю спати голодний, а в снах ніби я бігаю від долі, наче мені 15 років Я бачу майбутнє, де кохана своїми долоньками натискає мені на сонну артерію і я в очах з довірою, на той світ прямую так і не зрозумівши куди ти поділась.
2024-02-27 15:51:23
0
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3113
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4827