Буревій
Я пишу кровавими римами;
Я сиджу в тишині як облуплений;
Я не знав що моє майбутнє це:
Бити байки з сусідніми хлопцями.
Ще в дитинстві ми бігали по дворі
Повню як мого брата побили всі
І тоді ж взяв рушницю я дідову
І тоді ж поплатилися, бо ж дурні.
В той же день почалась сильна буренька
І тоді ж в хату бігли ми у двох,
Бачив плаче чиясь там бабуленька,
Бо її внучок не прийшов додому.
Так я й досі ненаказаним лишивсь,
Врятувала мене природа ця,
Хлопаки смітили лиш тоді,
Коли грали довго на дворі.
Не сподобалось це природі нашій
І вона давай допомагати мні.
В той день помер і Паша і Саша,
А Земля була вдячна, без сумлінь.
Я веду цю думку до того що
Берегти треба світ і майбутнє наше.
Не будьте байдужими овочами
І шануйте те, що берегли віками.
2020-05-20 12:35:48
11
0