Байдужість і вогонь
Сніданок з Едемом
В мене нічого з собою немає Окрім болю та розчарування Відчуття ніби я помираю І це передсмертне бажання Я хочу щоб ти не чекала мене, Бо я лише пил у пустелі Лиш дозволь полюбити мені тебе І до біса емоційні качелі. Тепер то ти зрозуміла, люба Що для мене безцінна і понині Жує дитина хубабубу Вже губи від неї всі сині Я п’ю ультрамариновий напій, Хоча досі фанат вічнозеленого Прошу, маленька навіть не мрій Розлучати мене з кришталевим А інші мов ґрунт Наче для чогось існують Думки лише брухт, За ними ку‘ди пильнують Кріпацький тяжкий труд, Божий суд чого вартує? Дайте мені снуд, дуже холодно… Поміж споруд, Я як Курт Кобейн - труп, Та в неї горять очі Більше ніж вогонь Прометея Оргазм досяг апогея Моя люба, навік, Дульсінея
2022-11-27 10:14:26
3
0
Інші вірші поета
Бред Cookie Не будити/не буди ти Єва 9
Інші поети
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
13936
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4325