Напиши мені вірш
Напиши мені вірш І повір, Вийде в тебе не гірше. Ну і що, Що для інших Немають ціни Ці слова?! Може, хтось знає краще Й критикує зумисно, Бо теорія мертва, А поезія - Слава Богу жива. Пригадай заповіти Прадавніх пророків. Молитви заримовані Вже прожили віка: Карбувалися кров'ю, Закалялися потом, А що потім? - питаю. Головне, що є ти І є я. Це кохання важливе, Хоч є безліч історій, як ця. Всі по-своєму різні, Хоч усе це траплялось не з нами. Із книжок дізнавались чужі імена. Їм казали: "Не так", А вони все уперто стирали. Все стерпіли удвох І дійшли до кінця, Хоча вічність ніколи , Ніколи, ні-ко-ли, Почуй, не зникає. © Богдан Кухта 28.06.2020
2020-08-10 06:05:00
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3586
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
129
26
4467