2020-ий
2020-ий ломить кості.
Заходьте, святі, в гості,
Забирайте й виносьте тіла
Тих, кого з нами нема.
Одного забрала епідемія,
Другого війна,
Третій вийшов в магазин
Й досі нема.
Тут відмінки байдужі:
Це «він» чи «вона».
Смерть не перебирає,
Стирає з пам’яті
Букви, цифри
Й імена.
Затерти контакти
Не підніметься рука,
Видалити з мережі?!
Не свої слова.
Про те що:
Ми ті,
Що ходять по межі,
Ми ті,
Що ще живі,
…Ми ті,
Що не сліпі,
А може, і «ні»?!
Бо не помічаємо іншого
І серця його стук.
В когось болить…
Десь там,
Десь тут,
Тук-тук
2020-ий
Раз.
Ще раз…
2020-ий ломить кості,
Заходьте, святі, в гості,
Забирайте й виносьте тіла,
Тих, кого з нами нема.
© Богдан Кухта
2020
#poetry, #Поезія
2020-11-03 22:59:45
0
0