Кидай
I Кидай палити. Цигарки. Свої невдалі вірші. Мене. Кидай любити. Тоді нічого у спину не здожене. Не занурить у саме пекло. Не увімкне лють та страх. І не бачитимеш, як сонце меркне, і як цілі міста ось-ось віднайдуть свій крах. Народжений людиною, у майбутньому – вільний птах. II Під розквіт ракет загубе значення тут кожне ім'я. Дивись на мене. Поки є ти. І поки є я. Відмічай всі деталі, але, будь ласка, мовчи: я теж стану птахом, дочекайся ночі. А поки викурюй останні, бо в решті не знайдемо вже цигарок. І кидай мене любити з появою цих перших на небі зірок.
2023-03-20 01:58:34
23
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Eneli Fox
Заворожує вірш, емоції переповнюють😊
Відповісти
2023-03-21 07:54:32
2
Оксана Тухай
Красиво😍
Відповісти
2023-08-09 16:53:36
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6140
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2536