Кидай

Ай

I Кидай палити. Цигарки. Свої невдалі вірші. Мене. Кидай любити. Тоді нічого у спину не здожене. Не занурить у саме пекло. Не увімкне лють та страх. І не бачитимеш, як сонце меркне, і як цілі міста ось-ось віднайдуть свій крах. Народжений людиною, у майбутньому – вільний птах. II Під розквіт ракет загубе значення тут кожне ім'я. Дивись на мене. Поки є ти. І поки є я. Відмічай всі деталі, але, будь ласка, мовчи: я теж стану птахом, дочекайся ночі. А поки викурюй останні, бо в решті не знайдемо вже цигарок. І кидай мене любити з появою цих перших на небі зірок.

2023-03-20 01:58:34

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Eneli Fox

Заворожує вірш, емоції переповнюють😊

Відповісти

2023-03-21 07:54:32

Оксана Тухай

Красиво😍

Відповісти

2023-08-09 16:53:36

Інші вірші поета

Недоречне (UA) Мої слова Все й одразу Присвячую

Інші поети

Remezan Mametgurbanow

@remezan_mametgurbanow

CVLD BLVVDED

@Zaharchuk_Arsen

قطة صغيرة

@Psycho_Kitt

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5122

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2962