дисонанс думок
(18+)
кожен новий день пролітає як вчорашній як два роки тому мовчить мій домашній і навіть ти вже не дзвониш як колись знаю я вже заїбала але ти повернись мені так не хватає самотніх наших тиш в мене знов їде дах та не через те, облиш знов я п'яний буду ламатись тобі в серце надіюсь що ти вмить забудеш про все це і не будеш питати бо мені самому не знати що й чому роблю хилить у різні сторони до тебе додому це відчуття пройде швидко і я захочу знову солодкою брехнею обілюсь без вагань як я люблю дощ ти знаєш без питань щирої усмішки не покажеш навіть мені всі мрії згорають кожним днем у вогні усі лампочки погасли під моєю зливою вкотре добраніч каже зі сльозою щирою щастя не стукає у замкнуті двері без поводу ніхто б не сказав що ми разом по проводу ти любиш все що я всім серцем ненавиджу спільну смерть нам своєю відразою наближу руки навколо шиї ти дивишся у глиб очей мені так бридко від властних грязних ідей так бридко від образу що в твоїх очах побачив бридко, як я взагалі собі таке пробачив все на виду, ти бачиш мене одну надіюсь ще хоч день з собою протягну
2026-08-05 19:53:46
0
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3826
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2866