журба

bandagemaniac

чому так темно на душі усіх погляди мов оголені ножі яке ж життя не справедливе цілі ночі все л'ются зливи і настунила знов зима ми в Люби знов крадем коня і хоч ця баба не проста ми будем бігати щодня стераючи взуття, на покраю життя та це все лиш моя журба-а мій комфорт ховається в барака-ах де блатний бізнес не в краватка-ах калюжі покажуть знов моє лице он з космосом зливаєтся в одне і настунила знов зима ми в Люби знов крадем коня і хоч ця баба не проста ми будем бігати щодня стераючи взуття, на покраю життя та це все лиш моя журба-а 12.5.2026

2026-07-08 08:18:15

Інші вірші поета

заплямований оберемок ностальгія помилки запроторена в житті

Інші поети

Muzalevski

@Muzalevski

Клер-Кассиді Вільямс

@Kler_K_W

Dana.

@danamyglas

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

17553

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5934