5
Розкажи мені казку, та таку, щоб хотілося слухать та слухать. Заспівай мені пісню, та таку, що до радості душу зведе. Намалюй мені птаху, та таку, щоб крилом заховала від смутку. Прочитай ті рядки, що заставлять повірить у щиру любов. Заховай від тривог, тих, що ходять слідом за мною. Забери кудись геть, де немає печалі та бід. Заступи мня стіною, од вітрів розлуки. Прибери той замет, що душу мою холодить. Розкажи мені казку, та таку, щоб брехнею не було і чути. Заспівай мені пісню, та таку, щоб зглушила крики в мені. Намалюй мені птаху, та таку, що понесе у даль мою муку. Прочитай ті рядки, що заставлять крізь час тебе не забуть.
2019-02-02 19:44:04
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12946
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11977