подряпини..
кохана Валері
(18+)
її подряпини на моєму тілі і я вже не можу триматись, вона неймовірна, лише їй я дозволяю зі мною так гратись... пришвидшене дихання і нам вже спекотно, її руки мов пензлик, моє тіло — це полотно, вона щось задумала, і... мені вже нервово, але як же чекав я цього моменту невтомно. її губи кружляють по моїй шиї, я відчуваю укус, адже мої стони надто тихі. мурахи по шкірі, я вже на межі, це так дивно, ці відчуття для мене чужі. ваші солодкі вуста сплелися з моїми в шаленому ритмі, якби це було в книзі, здавалося б, наче ми з вами хижі а насправді, просто почуття наші занадто живі...
2024-01-07 20:58:37
0
0
Інші вірші поета
щось між раєм та пеклом температура й вино.. коханці..? вона лиса, змія і вона відьма..
Інші поети
kamilionus_
@kamilionus_
Gamila
@mariam_wael_2evw
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2658
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1672