немає сенсу.

кохана Валері

(18+)
я так хочу почати все знову... просто стерти з думок ту останню розмову, озирнутись і забути про все хоча, навряд чи це сенс якийсь принесе. але я так хочу зробити це знову, нічні жахіття схожі неначе на змову а спогади з минулого схожі на якусь невдалу промову... а пам'ятаєш ту холодну ніч снігову? вона принесла з психологом розмову нервову, а я всього лиш хотів забути ті зриви коли шукав селфхарму альтернативи, та хіба для цього були важливі мотиви? в не сказаних діалогах я пам'ятаю всі букви хоч і мовчання було гірше кропиви... я майже пробачив, та воно сниться знову і знову... хочу забути про цю пісню світанкову. твої крики і голос я чую у снах та не викликають вони в мені більше той страх, лише розуміння — що це знову нічний жах, та лише пусті погрози в її огидних вустах...

2024-01-07 20:33:55

Інші вірші поета

пристрасть.. випробування..? ким я є для тебе..? щось між раєм та пеклом

Інші поети

Андрій Супрович

@andrii_suprovuch

Nashi

@nourashii

Олексій Мельничук

@Alekzzz

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15928

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1746