Колискова

Богдан Аркуша

Вечір. Намагаємось схопити останній сонця промінь. Зорі. Місяць. Нам світитимуть цю ніч. Подивімося на небо, тільки нам: мені з тобою Простеливсь Чумацький Шлях і Великий, й Малий Віз. А потім закриймо очі, на якусь, не більше, мить, Лиш послухай, чуєш тишу? Все поснуло: соловейко й мати спить. Лягай і ти, в мої обійми, лягай, тебе я заколишу.

2019-04-25 17:23:59

Інші вірші поета

Що ж написати? І любов моя — прокляття... Я знов заснув... За весною йде весна

Інші поети

Анастасія Дутка

@nastyanastya

Emily Mcbroom

@Lol_books

never_wasss

@never_wasss

Схожі вірші

Всі

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

2060

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1909