Пігмаліон

Богдан Аркуша

Ах! Пахощі волосся, що розносить вітер, Як квітів запах, що барвами гуляють на весні; О! Врода чиста — Божий витвір, Я спав, а ви наснилися мені. Я спав, не міг розплющить очей, Стуливши міцно, бачив сон: Й волосся запах, й чисту вроду, Яку створив я сам, пігмаліон.

2019-06-29 11:58:12

Інші вірші поета

Весняний сад Нащо ці пекельні муки? Колискова Життя у дорозі

Інші поети

Натока.

@_Natoka666_

К.Мёрфи

@murphytalksmorse

AnnaMary

@AnnaMary_

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3213

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1430