. . .
Залоскочеш мене віями, Ти до себе пригорнеш, Вкриєш ангельськими крилами І від зла ми збережеш. І губами зацілуєш — На щоці залишиш слід. Я сп'янію від парфюмів, Від солодких щастя сліз. Обіймеш ти поглядом суворим і водночас ніжним, Стан мій, з ніг й до голови, Й скажеш тихо так й лагíдно: «Ти навіки мій...»
2019-04-27 03:27:48
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3600
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13450