Мушу і повинен? Ні!
Чи я привид, га? А може лиш машина? Почуттів хіба я теж не маю? Чи мною робити що завгодно можна? Ні, та йдіть до біса, ваші правди Ними я по горлянку вже наївся! Чи можливо клоун? А можливо я ніхто? Лиш для забави вертите ви мною? Але чи буде сил вам наодинці Проти праведного гніву встояти мого? Най не помічаєте ще мене - та скоро... Можливо я безглузда цяцька ваша? О, а можливо ваша ще й служанка? Перед ким скажіть, прошу, я винен, Що таким уже на світ родився!? Чому все я мушу і повинен? Ви знаєте, ніби, й справді більше, Та чому мене всьому повчати? Я і сам, Якщо захочу - навчусь, та спитаю Вашої поради; але сліпі - для вас ніхто я, Пустий звук, у реальності фантазій ваших.
28.02.2020
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1396
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8271