Мушу і повинен? Ні!
Ден Щусь
Чи я привид, га? А може лиш машина? Почуттів хіба я теж не маю? Чи мною робити що завгодно можна? Ні, та йдіть до біса, ваші правди Ними я по горлянку вже наївся! Чи можливо клоун? А можливо я ніхто? Лиш для забави вертите ви мною? Але чи буде сил вам наодинці Проти праведного гніву встояти мого? Най не помічаєте ще мене - та скоро... Можливо я безглузда цяцька ваша? О, а можливо ваша ще й служанка? Перед ким скажіть, прошу, я винен, Що таким уже на світ родився!? Чому все я мушу і повинен? Ви знаєте, ніби, й справді більше, Та чому мене всьому повчати? Я і сам, Якщо захочу - навчусь, та спитаю Вашої поради; але сліпі - для вас ніхто я, Пустий звук, у реальності фантазій ваших.
2020-02-28 08:45:16
2
0
Інші вірші поета
Нащо ти раниш себе? Просто забудь! .-.-.-.-. 08.09.2001 9.6
Інші поети
Glory LoveWorld
@Glow_Heavenly_Broadcast
sinemma
@sinemma
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2458
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
42
7
2746