.-.-.-.-.
Ми живемо у власних фантазіях, Без бажання відкритись, лиш недовіра, Безліч думок, та один лише страх у душі. Це доводить до сказу, кричиш, але не чути; Ми самотні, хоч вдаємо, що це не так! Реальність і я проміняв на ілюзі цю, Що повинно було єднати з кимось - Лиш більше нагадує про самотність, Я вже не можу, це вже нестерпний біль, Але все ж повертаюся в цей світ ілюзій...
2020-03-02 19:50:48
3
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5238
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10920