9.6
Клацнув вимикач і все - вже інший, Мить потрібна, як стане уламками душевний стан Хай скільки би днів й ночей не будувався він Знову на його уламках побудую вже новий. Без жалю, лиш згадаю, як було колись. Час проходить мій - пора в дорогу, Не обіцяв, що буду завжди поруч, Почуття переміг холодний розум; Легко на інше перемкнутись шукачу. Шлях - сила більша, ніж кохання двох сердець. Світ шепотом заклинана, він кличе знову, Вночі, від нового жаху прокинусь - не засну, Всього уже було, і на одну рішену проблему Зійде ще новий десяток, а тільки зранку, На вухо, привид ніжно шепче: "Кріпися шукачу"
2020-06-02 19:50:42
6
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1947
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2364