9.6
Клацнув вимикач і все - вже інший, Мить потрібна, як стане уламками душевний стан Хай скільки би днів й ночей не будувався він Знову на його уламках побудую вже новий. Без жалю, лиш згадаю, як було колись. Час проходить мій - пора в дорогу, Не обіцяв, що буду завжди поруч, Почуття переміг холодний розум; Легко на інше перемкнутись шукачу. Шлях - сила більша, ніж кохання двох сердець. Світ шепотом заклинана, він кличе знову, Вночі, від нового жаху прокинусь - не засну, Всього уже було, і на одну рішену проблему Зійде ще новий десяток, а тільки зранку, На вухо, привид ніжно шепче: "Кріпися шукачу"
2020-06-02 19:50:42
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3341
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2492