Почуття
Вічним боєм серце у вогні, В лихоманці, як корабель у морі Шукає пристань та світло маяка Та лиш знов натикається на шипи дна! І поранене, все ще чомусь б'ється - божевільне... Вирвати б його кривавим із грудей Та покласти на алтар кохань Не просити нічого більш на взаєм Мовчки піти, та лишитись почуттів, Що отртою по тілу, ножами у думки вночі... Та нереально, занадто радикально, І в серці мусить бути світло, Хай не спокій, хай буде вічний біль, Хай щодня, між розумом і ним двобій, Я мушу йти, мушу йти, Вона десь там - моя...
2020-03-08 09:43:06
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1992
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2723