Почуття

Аня Мінова

Сьогодні я писатиму вірші.. Про те, про се.. Про ком у горлі, та душі.. Я розкажу тепер усе.. Про ті похмурі дні.. Що так тягнулися без тебе.. Про всі новини в ЗМІ. Що розміром від тебе, і до неба Як спалахнуло там десь.. ..... То певно у душі.. Коли носила ранець Промокший на дощі. Про те, як вперше, я бачила тебе.. І те як зжалось сердце.. Але давай не буду я про це.. Дивись як файно дерево цвіте! Я порахую наніч зорі ... Я впевнена, ти знаєш.. Що почуття прозорі.. Коли мене тримаєш..

2021-09-28 08:41:47

9

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

1985

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1315