Моя Війна
Біль та страх 41ого, Відголоски якого уже забули. Мир посилився у серці кожного Мир, який предки кров'ю здобули. І тут зранку 22-гого, Числа так 24-того лютого.. Будильник заграв.. Нажаль воєнний.. Перервавши порядок денний.. А ще недавно, року як 14-того.. Писала малою вірші про АТО.. І років вже начепто 8 як , Воювали на сході.. Питаєш за що? За те що зараз порушено ворогом. За те що вже пропахнуто порохом. За сон матері, дружини та дочки, Що зараз у гарячих точках... Під гулом воєнних літаків, Щоб спали наші любі й дорогі.. Щоб не знищили нашу Націю! І те, — що здобуто працею! І ця Війна стосується кожного! Вона не помилує жодного... Автор: Аня Мінова
2022-02-28 13:06:26
6
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3948
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5039