Тобі
(18+)
Я душою навіки зломлена Що не зможу уже змінитися Я наче з болі зроблена, Що навіть не хочу сміятися. Я любов'ю тобі не вгожуся, Я душею з тобою не схожуся. I наче все добре мовиться... Але ж життя наше ломиться. Ласки я дати не зможу ніяк, Бо в дитинстві до неї не привчена.. Скажена наче в очах вапняк, ХОЧА З ВИДУ така гарна дівчина. Твоє серце, від мене швидше зломиться, Чим хорошого слова є шанс дождатися. Я бачу, як тобі мене хочеться. Але це до добра не дотягнеться. Я сама коло тебе мучуся. Бо не знаю як розірватися, Щоб моєï любові напився Ти.. Але пустотою моєю давишся. Ми з тобою не вмієм прощатися, Бо не можемо у двох постаратися. Не можем вдало разом змінитися Щоб було як у двох нам зливатися.
2021-09-28 09:45:20
6
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1893
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1207