Помилки
Анна Лущевич
Помилки Це те що робить нас людьми Помилки Це те що ранить неначе залишки війни В житті багато й помилок і зв'язних із них кілометри думок Та боїмось ми тільки того що буде здійнятий курок І не важливо як ранять людей наші дії Ми ж не навмисно зробили з них цілі Помилку свою ти не зрозумієш Доки сам її відчути на своїй шкурі не зумієш Поки не прнзає тебе біль , Ти не відчуєш жалю чи якихось співчуттів Можливо це і правильно , влаштовано наш світ Ми рани іншим злегкістю несем , самі від них також щось заберем .
2023-01-27 13:46:39
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lady K.I.M
Божечко це щось неймовірне,правда дуже гарно написано
Відповісти
2023-01-27 14:46:07
Подобається
Сандра Мей
сильно сказано.
Відповісти
2023-01-28 16:16:19
Подобається
Інші вірші поета
Ми Я чую крики та відчуваю страх... Інколи з'вляється бажання... Ну , як так ?
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3238
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11109