Вірші
Всі
Я чую крики та відчуваю страх...
Я чую крики та відчуваю страх
Вже все летить , я відчуваю швидкий крах
Під ногами зникає земля
Й добре відчуваю , що тепер я німа
Пробили мені серце срібною стрілою
Прикрашене тепер воно чорною дірою
Та кричати не маю я сил чи бажання
Не побачите моїх сліз чи зітхання
Це вже загинуло , як і моя душа
Не вірю що колись її мала , вона мені чужа
Погляд очей , що наче чорне море
Мертві й без ознак життя , людина в них тоне
Холодний наче лезо від ножа цей голос
Він з ріже все , всі почуття ,й останній колос
Ти не підійдеш навіть на крок
Та як спробуєш не переживеш ти цей урок
Ця скриня вже зачинилась
Дійсність для неї спинилась
Плин часу на завжди вже зник
А голос мій звісно ж затих
Та як посміє хтось відчинити той скарб
І знову окутає серце несамовитий жах
Лиш колоти у відповідь для мене шлях
Лиш так підніму програшу свого стяг
Лиш так врятувати те що залишилось зможу
Почуття проживе хоч трохи , якщо захочу
Та сенсу його берегти я не бачу
Бо від цього нічого я вже не втрачу
Лиш коли серце вже покрите дірками
Й сама почала кидатись кілками
Вже з'явилось дивне відчуття
Наче знову з'явились почуття
Та лише страх зі мною до кінця
Без нього немає й просто марення
Та щоб не говорила , вам вже все відомо
Лиш біль породжує себе самого , замкнуте коло
6
0
137
Помилки
Помилки
Це те що робить нас людьми
Помилки
Це те що ранить неначе залишки війни
В житті багато й помилок і зв'язних із них кілометри думок
Та боїмось ми тільки того що буде здійнятий курок
І не важливо як ранять людей наші дії
Ми ж не навмисно зробили з них цілі
Помилку свою ти не зрозумієш
Доки сам її відчути на своїй шкурі не зумієш
Поки не прнзає тебе біль ,
Ти не відчуєш жалю чи якихось співчуттів
Можливо це і правильно , влаштовано наш світ
Ми рани іншим злегкістю несем , самі від них також щось заберем .
7
2
97
Ми
Зелені бар'єри
ховають кар'єри
Місце страху
Й людського краху
Там криється звір
Що не бачить звичний зір
Злоба гуляє сповна
Сутність людських почуттів повна
Містить свої скарби
Просто в капкан вступи
Сковає тебе ненависть
За ручку ходитиме зависть
Жадність все листя збере
Й цей букетик в скриньку за гребе
Розсипані монети всюди
Зайди сюди , тут також є люди
У цьому краї живуть вони
Це всі ми , що весь час сховані були .
7
0
92
