Несправедливість.
Мене ти питав, що саме є страх: Агонія відчаю чи майбутній кінець? Чи то сльози втрати на власних губах, Хоч і думалось, що свого життя ти борець. Тобі не втекти, хоч як не старайся, Це минулого твого несправедлива мораль. Сядь, дорогий, перед Богом покайся, Аби припинити дитини печаль. Чи чуєш, що тобі нашіптують стіни? Настала твоя черга молити й страждати. Як дитину в минулому не боялись кривити, Так і зараз не схочуть тебе рятувати.
2023-01-14 16:34:23
3
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6701
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15741