Похудіння
Кожної ночі, в мене в голові йде двобій. І нема мені помочі: опівночі трапляється збій. Я відкриваю холодильник, і як не в себе, їм. Ламається мій лічильник. Не заспокоюсь, поки все не доїм. А з настанням сонця, мій збій зникає. Плачу я біля віконця, бо жирочок мій лякає. Я зберусь, настрою планів. Займусь спортом трохи, сяду на дієту... На декілька днів. Але знову горе, знов печаль. І знову ніч, і знову збій. Я їм і їм і їм і їм. Все по-новій... Дивлюсь я на жирок, а він на мене. І чую його голосок, щось скажене! Він росте... ©Alminton
2020-06-02 13:20:42
10
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Alminton
@tata дякую, приємно дуже😂
Відповісти
2020-06-02 17:35:25
1
Анастасія Корнецька
Як життєво 😅
Відповісти
2020-06-03 18:20:13
1
Alminton
Відповісти
2020-06-03 18:20:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3819
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2103