Похудіння
Alminton
Кожної ночі, в мене в голові йде двобій. І нема мені помочі: опівночі трапляється збій. Я відкриваю холодильник, і як не в себе, їм. Ламається мій лічильник. Не заспокоюсь, поки все не доїм. А з настанням сонця, мій збій зникає. Плачу я біля віконця, бо жирочок мій лякає. Я зберусь, настрою планів. Займусь спортом трохи, сяду на дієту... На декілька днів. Але знову горе, знов печаль. І знову ніч, і знову збій. Я їм і їм і їм і їм. Все по-новій... Дивлюсь я на жирок, а він на мене. І чую його голосок, щось скажене! Він росте... ©Alminton
2020-06-02 13:20:42
10
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Alminton
@tata дякую, приємно дуже😂
Відповісти
2020-06-02 17:35:25
1
Анастасія Корнецька
Як життєво 😅
Відповісти
2020-06-03 18:20:13
1
Alminton
@Анастасія Корнецька дуже😂
Відповісти
2020-06-03 18:20:29
Подобається
Інші вірші поета
Гра Море
Інші поети
Avrora171717
@Avrora171717
_Sveta_Sveta_
@_Sveta_Sveta_
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2926
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8741