ТИ
У музеях де були б твої скульптури та портрети, Залишалися у касах щоденно мої монети. Я б щоразу обирав собі найкращого екскурсовода, Аби чути про те якою унікальною є твоя дівоча врода. Задивлявся б у твою фігуру, Ніби я ніколи не бачив жодну другу. Намагався б піднятись вище твоїх ніг, Аж до твоїх очей, аби невтомно дивитися, На згиби, твоїх розкішних молодих плечей. Така яскрава як те сонце, ніби світлячок, Хоч вимикай усі прожектори в кімнаті, Ти все-рівно будеш світла ніби місяць уночі. «Дитя Сонця або Донька Ночі» - це вічна Моя дума коли задивляюсь у твої зелені очі. Від твого волосся завжди йде Запах літнього тепла, Та по ньому завжди знаю де є вона. Така яскрава особистість, Різнобарвність тобі личить, Але більше ти їй. Хтось казав мені щоб не писав тобі листа, Але знаю я, що цього вірша чекала твоя душа. Скільки не приховуй таємниць, Усе колись нам знову стане ясним, А сонце буде вічно класним. Це вже не романтика, А якась космічна фантастика. І наприкінці просто вже запам'ятай: Я фанат твоїх очей, хоча обожнюю тебе Від ніг до плечей!
2023-12-23 01:12:32
4
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1315
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1985