Весняне

Ріна

І сивина торкає твої скроні, і у очах прихована печаль... Якби ти знав, що в світі лиш твої долоні, для мене захист, затишок й причал. Напевно небо вміє жартувати - химерно сплутавши шляхи, воно навчило врешті обирати того, до кого не літають літаки. Того, хто поруч, хто дарує ніжність, хто ділить сміх і солод дивних мрій. Із ким момент нагадує про вічність і хто приймає всю, аж до верхівок вій. У нас на двох одні чудацькі плани, збігаємось в розмовах й іменах... Твоїх думок багато в моїх скронях. Тебе багато у моїх віршах.

2021-03-03 16:11:58

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс

З ким мить нагадує про вічність 😊 Хорошо написано, душевно 👏👏👏

Відповісти

2021-03-03 16:35:36

1

Ріна

@Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс дякую)

Відповісти

2021-03-03 17:17:51

1

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4233

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2434