Скажи...
Скажи мені завтра, що страх — це частина шляху. Що на дорозі життя бувають торнадо, але кожного разу, коли я наосліп іду, ти тримаєш для мене ліхтар і слова на розраду. Скажи мені завтра, що я — джерело, що сили і впертості стане на всі перешкоди. І не важливо на скільки міста залило, ти віриш у кожну мою перемогу! Зігрій мене завтра, як вмієш лиш ти. Не смію просити у Бога про більше. Жартом зруйнуй страх приходу грози, Скажи, що скоро все стане інше! Зігрій мене завтра у своїх руках. Будь ласка, закутай, мов в ковдру, у віру. Зітри кілометри, залишся у снах Твоя підтримка дарує крила.
2021-06-27 19:08:33
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Міріам Міест
Мені дуже сподобалося 👍
Відповісти
2021-06-27 19:32:00
1
Ріна
Відповісти
2021-07-19 07:15:46
Подобається
Ріна
так, дефіс)) але з телефона простіше з тире) Дякую😌
Відповісти
2021-07-19 07:16:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6513
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2361