Моя Варшава 2018-го
Сніжило небо холодної Варшави, думки злітали сотнею птахів, гула розпечена бруківка під ногами... Години, наче зграї, линули з дахів. Гірчила чорна кава у стакані, Трамвай вечірній їхав у депо.... Ти з Богом серцем грав у доміно, А я приречено чекала на вокзалі. Горять мости, все місто у тумані. Переступає час засніжений поріг... Крізь кілометри байдужої Варшави, прощальний лист кладу тобі до ніг.
2020-02-22 08:00:01
2
0
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4393
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2256