Моя Варшава 2018-го
Ріна
Сніжило небо холодної Варшави, думки злітали сотнею птахів, гула розпечена бруківка під ногами... Години, наче зграї, линули з дахів. Гірчила чорна кава у стакані, Трамвай вечірній їхав у депо.... Ти з Богом серцем грав у доміно, А я приречено чекала на вокзалі. Горять мости, все місто у тумані. Переступає час засніжений поріг... Крізь кілометри байдужої Варшави, прощальний лист кладу тобі до ніг.
2020-02-22 08:00:01
2
0
Інші вірші поета
Мій "неможливий" На двох Три пори року Світ фантазій
Інші поети
NOVATOR
@petruha1307
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2462
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2214